Сьогодні:

Всесвітній день казки щорічно відзначається 20 березня, об’єднуючи шанувальників історій та чарівництва по всьому світу. ​Це свято нагадує нам, що казка є не лише розвагою, а й мудрою вчителькою, яка передає цінності від покоління до покоління. ​Через образи казкових героїв діти вчаться розрізняти добро і зло, розвивають емпатію та знаходять сміливість долати життєві перешкоди. ​Казкотерапія сьогодні стала дієвим інструментом для психологів, допомагаючи малечі м’яко опрацьовувати страхи та розвивати уяву. ​День казки — це чудова нагода відкласти гаджети, розгорнути улюблену книжку та зануритися разом із дітьми у світ, де завжди перемагає світло.

Тиждень природничих наук — це захоплива подорож у світ біології, хімії, географії та фізики, яка допомагає учням побачити красу та логіку навколишнього середовища. Протягом цього часу шкільні коридори перетворюються на дослідницькі лабораторії, де теорія з підручників оживає через цікаві експерименти та практичні досліди. Головна мета заходів — розвивати в дітей допитливість, екологічне мислення та розуміння того, як важливо берегти нашу планету та її ресурси.

Щороку 20 березня світ відзначає одне з найпозитивніших свят — Міжнародний день щастя. Ця дата була проголошена ООН не просто для розваг, а щоб нагадати: прагнення до щастя є основоположною метою кожної людини на планеті. Що таке щастя сьогодні? Для кожного з нас воно має свій відтінок. Для дитини — це нова розмальовка або тепла обійма мами. Для дорослого — це тихий ранок, спокій у країні та впевненість у завтрашньому дні. Психологи стверджують: щастя — це не відсутність проблем, а наша здатність фокусуватися на позитивних моментах навіть у складні часи. Це ментальна стійкість (резильєнтність), яка допомагає нам вистояти та продовжувати рух.

16 березня 2022 року назавжди закарбувалося в нашій пам’яті як дата невимовного горя. Драмтеатр, який десятиліттями був осередком культури, перетворився на останній прихисток для сотень маріупольців. Підвали театру стали домівкою для родин, які рятувалися від обстрілів. Марне звернення до людяності: велетенські написи «ДЕТИ» біля будівлі мали б стати щитом, але стали лише німим свідченням того, що для ворога немає нічого святого. Сьогодні ми схиляємо голови в жалобі. Ми не маємо права забути жодне ім’я та жодну зруйновану мрію. Кожна свічка, запалена сьогодні, — це обітниця пам’ятати правду. Вічна шана загиблим. Сил та витримки тим, хто втратив найдорожчих.

Кажуть, що час стирає грані, а пам’ять згасає під тиском нових подій. Але є імена, які не просто залишаються в історії, а стають частиною нашого ДНК. Тарас Григорович Шевченко — це не лише портрет у рушниках чи параграф у підручнику. Це жива енергія, яка сьогодні, у часи великих випробувань, звучить гучніше, ніж будь-коли.
Нещодавно ми мали за честь доторкнутися до цієї вічності — відбувся захід, де кожен із нас зміг відчути себе справжнім нащадком Кобзаря, декламуючи його безсмертні вірші.

У стінах нашого закладу проведено виховний захід, присвячений мужності та самопожертві тих, хто за покликом серця став на захист України. Учні висловити глибоку шану добровольцям, які змінили звичне життя на боротьбу за нашу свободу. Під час заходу лунали зворушливі слова про відвагу та патріотизм, а хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять полеглих героїв. Школярі підготували патріотичні виступи, підкресливши, що приклад добровольців є справжнім дороговказом для молодого покоління. Такі заходи виховують у нас почуття гордості за свій народ та віру в наше світле і мирне майбутнє.

День українського добровольця — свято тих, хто обрав шлях мужності за покликом власного серця. Сьогодні ми вшановуємо героїв, які за власною волею стали на захист нашої свободи та територіальної цілісності. Ваша незламність є прикладом справжнього патріотизму для кожного українця та майбутніх поколінь. Дякуємо за відвагу, за кожну хвилину боротьби та віру в нашу перемогу. Бажаємо сталевого духу, надійного захисту янгола-охоронця та скорішого повернення до рідних домівок. Слава українським добровольцям!

У нашому ліцеї відбувся яскравий і пізнавальний Тиждень початкових класів. Кожен день був наповнений цікавими заходами, творчими завданнями та приємними емоціями.
Учні брали участь у вікторинах, конкурсах, інтерактивних іграх, майстер-класах та тематичних уроках. Діти проявили кмітливість, творчість, допитливість і справжню командну підтримку. Особливо приємно було бачити, з яким захопленням школярі виконували завдання, презентували свої роботи та раділи успіхам один одного.
Тиждень початкових класів подарував багато усмішок, нових знань і незабутніх вражень. Дякуємо вчителям за цікаву організацію заходів, а учням — за активність, старанність та гарний настрій!
Нехай навчання завжди буде захопливим, а шкільне життя – яскравим і радісним!

Щороку у березні в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день шкільного харчування. Це особливий день, який нагадує про важливість здорового, збалансованого та корисного харчування для дітей. Адже саме правильне харчування є запорукою гарного самопочуття, енергії, активності та успішного навчання школярів.
Учні разом із вчителями говорили про культуру харчування, користь овочів і фруктів, важливість гарячих обідів у школі. Під час тематичних бесід, вікторин та конкурсів школярі дізналися багато цікавого про здорову їжу, вітаміни та правила харчування.
Особливу увагу було приділено шкільній їдальні, адже саме тут учні щодня отримують смачні та поживні страви. Працівники їдальні готують корисні обіди, дбаючи про те, щоб харчування дітей було різноманітним і збалансованим. Учні мали можливість ознайомитися з меню, дізнатися більше про процес приготування страв та подякувати кухарям за їхню важливу працю.

«Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою…»
Інсценізація «Зоре моя вечірняя» — це не лише літературно-мистецький захід. Це нагадування про силу українського духу, про те, що слово Шевченка живе у серцях людей і сьогодні. Воно допомагає нам вистояти у складні часи, зберегти віру в добро та перемогу.
Пам’ятаючи заповіти Кобзаря, українці продовжують боротьбу за свою землю, мову і свободу. І поки над Україною сходить «вечірняя зоря» надії, доти житиме і слово Тараса Шевченка, яке об’єднує покоління і веде наш народ до світлого майбутнього.

День Державного Гімну в нашій школі став не просто офіційним заходом, а миттю справжнього єднання, від якої перехоплює подих. Коли  голоси в унісон завели «Ще не вмерла України...», стіни закладу ніби сповнилися невидимою силою та вірою. Учні ділилися історіями про те, як ці пророчі рядки допомагали українцям у найтемніші часи, перетворюючи музику на справжню зброю духу. Цей день нагадав кожному з нас: наш Гімн — це не лише минуле, це жива обіцянка нашої волі та неминучої перемоги.

"Я не ідеальний» — чому важливо дозволити собі помилятися. У сучасному світі, де соціальні мережі транслюють картинку «успішного успіху», а від учнів часто очікують лише найвищих балів, надзвичайно важливо зупинитися і проговорити просту істину: бути неідеальним — це нормально. Чергове заняття з циклу «Уроки турботи» було присвячене темі самоприйняття та конструктивного ставлення до власних помилок. Помилка — це не фініш, а сходинка

Щороку в перші весняні дні заклади освіти наповнюються особливою атмосферою — ми вшановуємо пам’ять великого сина українського народу, Тараса Григоровича Шевченка. Для наймолодших школярів це не просто урочиста дата, а справжня подорож у часі та просторі під назвою «Стежками Кобзаря». Цьогорічні заходи в початкових класах перетворили вивчення біографії поета на захопливий квест, де кожен крок відкривав нову грань таланту митця.

Сьогодні шкільні коридори розквітли від щирих усмішок, адже День компліментів перетворив звичайні перерви на справжній марафон доброти та підтримки. Учні та вчителі обмінювалися теплими словами через «пошту радості» та яскраві стікери, нагадуючи один одному про унікальність кожного. Ця проста акція довела, що всього кілька щирих слів здатні миттєво змінити атмосферу в колективі та зарядити позитивом на весь навчальний тиждень.

Минулий тиждень у нашій школі видався надзвичайно насиченим та інтелектуальним! Програма заходів охопила учнів з 5 по 11 класи, пропонуючи кожному знайти щось цікаве для себе: від гарячих математичних суперечок до розробки екопроєктів. Тиждень розпочався з математичних дебатів для 5-класників, а учні 7 класу випробували свою вдачу та знання в інтелектуальній грі «Шанс». Для старшокласників (8, 10, 11 класи) пройшла особлива подія — «Математична весна: Код Незламності», де логіка стала справжньою зброєю. Проєкти цього тижня вразили своєю практичністю. Учні 6 класу презентували реактивний балон-мобіль, а дев'ятикласники довели, що майбутнє за «зеленими» технологіями, представивши проєкт «Біопластик: від кухонних відходів до дизайнерських аксесуарів». Особливу увагу приділили майбутньому та безпеці. Для 10 класу пройшла гра-застереження з фінансової грамотності «Вакансія чи афера? Розпізнай ризик». Випускники (11 клас) занурилися у світ IT на лекції «Професії майбутнього» та розкривали складні справи з фінансового шахрайства на «Детективній дошці». Шестикласники опанували ази цифрової гігієни на «Дні кібербезпеки», навчившись створювати надійні паролі та розпізнавати фішинг. Наші учні вкотре довели: навчатися — це не нудно, а драйвово та сучасно!

День оптиміста в школі — це ідеальний привід нагадати всім, що навіть у найтемніші часи ми самі створюємо своє світло. Головним інструментом цього дня стає «Щоденник оптиміста» — проста, але магічна практика для кожного учня.
Оптимізм — це не рожеві окуляри, це стратегія виживання. Це здатність бачити вихід там, де інші бачать стіну. «Щоденник оптиміста» вчить нас, що ми не можемо змінити обставини навколо, але ми точно можемо змінити своє ставлення до них.
Бути оптимістом сьогодні — це сміливість. Це наш внутрішній фронт, який ми не маємо права здати.

Scroll to top